Мова. Білорусь.

 Років 15 тому був у відрядженні в Мінську. Робив  навіть доклад московською мовою на заході, участь в якому брав. За три дні мого перебування там білоруської мови жодного разу не чув. Хіба що лише об‘яви в метро були двомовними. І все! Я був у ступорі!

Познайомився там з одним молодим білоруським національно свідомим журналістом. Звісно, запитав про мову. Той чоловік сказав, що навіть ті, хто володіє мовою, бояться нею послуговуватися. Це ознака екстремізму. А під час різного роду найменших протестних акцій міліція у першу чергу відловлює білоруськомовних. Лише за сам факт користування мовою свого народу на Богом йому даній землі. Це майже як було в Ірландії, коли англійські лицарі після завоювання Ірландії посилали стрілу на сам звук ірландської (гельської) мови. 

Тому коли різного роду убогі духом «радєтєлі совка» хвалять досягнення Білорусі за часів Бацьки, то мені хочеться ледь не плакати! Свобода бути самим собою на власній землі є найбільшою цінністю! Її не може замінити шматок хліба, кинутий паном з накритого народом для нього столу. Живє Бєларусь!

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Кирилиця

Пісня про Довбуша

Волинська трагедія