9 травня. Святковий день чи день жалоби?
Друга світова війна
Чоловік рідної сестри моєї вже давно покійної баби Маріки дід Олекса з села Мазепинці Білоцерківського (раніше Великополовецького) району потрапив у полон і тривалий час був у німецькому концтаборі. Після звільнення доблесною РККА був засланий на Соловки. Там втратив ногу (замість ноги мав протез у вигляді труби з нержавійки). Принаймні я це так сприймав. Його вже давно немає в живих.
Плачучи (мені це вчора розповіли на проводах) розповідав, що ставлення німців до ув'язнених було значно кращим, ніж ставлення до в'язнів на Соловках.
Звісно, 9 травня було для нього лише днем скорботи і нестерпних спогадів.
Побєдобєсіє то маніпуляція і пропаганда московських окупантів.
P.S. Батьків батько, себто мій дід, загинув під Кеніґсберґом, а один з братів батькової матері був застрелений енкаведистами у житі біля батьківської хати. Був призваний до лав РККА, але перейшов до УПА. Це сусіднє, фактично, до Мазепинців село. Його батька, себто мого прадіда по батькові, застрелили німці за непокору.
Коментарі
Дописати коментар