Патологічна брехня московитів

Особисто мене вражає повне «незнання» історії власної імперії її неонацистським кремлівським фюрером та твердженнями, що ні Україна, ні Казахстан не мали державності аж до завоювання їх земель московськими більшовиками у 20-х роках минулого століття. Типу, «скажітє спасібо таваріщу Леніну». 

І в той же час офіційна кремлівська історіографія починаючи іще з часів Катерини ІІ Блудливої виводить державність московитів  з часів  Київської Русі, яка була, власне, державою саме українського народу. Україною Русь стала вже після крадіжки  в українців Петром І Содомітом Скаженим назви Русь для свого державного утворення (Росія то, фактично, Русь по-грецьки). 

Чомусь ні в кого не виникає сумнівів, що Ізраїль та Юдея були державами саме єврейського народу ще до нашої ери, а після  майже 2 тисячоліть бездержавності (з часів повстання Бар-Кохби у 132 р. н.е.) відновили її в 1948 році. Справа ж не в назві країни, а в етносі, який її створив.       

Московське князівство є креатурою Золотої Орди, а сама Москва була заснована в 1272 році золотоординським ханом Менгу-Тимуром. Міф про заснування Москви у 1147 році жодними іноземними джерелами не підтверджується. Цю дату взято з Київського та Галицько-Волинського літописів Іпатіївського зводу. Але у всі руські літописи, у тому числі і у славновнозвісну «Повість минулих літ», за наказом ще Катерини ІІ Блудливої були внесені «правильні» купюри, а їх оригінали знищені. Тому заснування Москви у 1147 році є фікцією.   Як і, власне, вся історія московії є фікцією, а точніше набором офіційно затверджених міфів та міфологем.

Щодо казахів (немає значення як цей народ називали раніше), то цей народ був одним з головних державоутворюючих народів Золотої Орди, державною мовою якої була уйгурська, що є найбільше спорідненою з казахською тюркською мовою. Піднесений ледь не до небес Москвою князь Олександр Невський був аманатом (кровним братом) сина хана Батия Сартака і чудово володів цією мовою. У Золотій Орді він і його нащадки вважалися чингізидами. До речі, нещодавно в Харкові було знесено пам’ятник цьому золотоординському лакею. Сама ж Золота Орда була, по суті, державою тюркських народів, а не монголів, яких було у війську Чингіз-хана на початку великих завоювань монголів всього лише 4 тисячі. Московське князівство платило данину Золотій Орді аж до 1501 року. І не лише платило данину, а й безпосередньо керувалося золотоординським баскаком, а московські князі були у баскака на побігеньках. Про жодну державну незалежність не йшлося. Т. зв. Куликовська битва 1380 року була, власне, міжусобною боротьбою в Золотій Орді, а не якоюсь там боротьбою Московського князівства за незалежність. До того ж кількість її учасників перебільшена Москвою на порядок. Тоді проти темника Мамая, який не будучи чингізидом, силою захопив владу в Золотій Орді, виступили чингізиди, а московити воювали на їх боці.  

Після розпаду Золотої Орди у 1501 році, Московське князівство стало квазі-суверенним державним утворенням, васалом Кримського ханату, якому платило данину аж до 1701 року. Б-я спроби московитів вирватися до того часу з залежності від Кримського ханату, жорстоко ним каралися (аж до кількаразового спалення кримськими ханами самої Москви). 

Т.ч., фактично роком початку існування справді незалежної московської держави є  саме 1701 рік. 

Б-я заяви офіційних московських історіографів і її пришиблених і неадекватних правителів щодо тисячолітньої історії московії є нікчемною вигадкою, брехнею. Вони думають, що історія то не те, що було, а те що вони написали про те, що було.   Брехня, лише брехня, нічого крім брехні.

Московитам не можна вірити… вони всюди і постійно брешуть. 

Московія - підла, брехлива, по-тваринячому  жорстока, людиноненависницька імперія абсолютного зла, яка не має права на існування в цивілізованому світі в нинішньому  форматі.

Не можна ні про що домовлятися з екзистенційним ворогом, який прагне твоєї смерті. 

Перемога або смерть! 

Іншого вибору в України просто немає…

Така сувора логіка життя…

***

P.S. 

Московський археолог граф Уваров, батько якого був міністром освіти і казав, що «украінского язика нєт, нє било і бить нє можєт» усередині 19 ст. провів розкопки близько 8 тис. курганів (поховань) 9-12 століття на території осердя сучасної московії (Володимир, Суздаль, Рязань, Ростов) і не виявив жодного слов‘янського поховання (всі були угро-фінськими). Також було виявлено близько 300 монет того часу, але жодної з Київської Русі, де тоді металеві монети теж карбувалися. Була навіть монета аж з Ірландії, не кажучи вже про арабські тощо. Цензура якось пропустила публікацію результатів тих розкопок. Потім все намагалися спростувати, але проти фактів воювати важко.  Результати розкопок Уварова є свідченням того, що якихось серйозних зв‘язків Русь з землями угро-фінів не мала. А погодінська теорія про три хвилі перетікання слов‘ян з території сучасної України в Залісся і витіснення звідти угро-фінів  є антинаукового вигадкою. Московити і українці суть різні народи. Московити не слов‘яни, а мікс угро-фінів та тюрків, які використовували  слов‘янську мову церкви спочатку як лінгва франка, а з часом ця мова стала розмовною. Ще в середині 19 ст. на московії були цілі повіти, які розмовляли лише угро-фінськими мовами. 

Щодо Москви, то вона вперше згадувалася аж у 3-му після 1237 року переписі населення Золотої Орди 1272 року  (перші два переписи стосувалися всієї території імперї монголів, а не лише її західної частини, себто Золотої Орди). Відсутність Москви у двох перших переписах є свідченням того, що її тоді іще просто не було.