Рейтинг ВНЗ у світі


Британський журнал про освіту Times Higher Education опублікував міжнародний рейтинг закладів вищої освіти, які вважаються найкращими для вступу у 2023 році. До рейтингу Times Higher Education увійшли 1799 університетів зі 104 країн і регіонів світу - на 137 більше, ніж минулого року. Серед них є 10 українських закладів вищої освіти.   Рейтинг базується на 13 показниках, які вимірюють ефективність університету за п’ятьма категоріями діяльності: викладання, дослідження, кількість цитувань наукових публікацій, доходи від співпраці з промисловістю та приватними підприємствами, інтернаціоналізація. Найкращі університети світу за версією Times Higher Education: Оксфордський університет; Гарвардський університет; Кембриджський університет; Стенфордський університет; Массачусетський технологічний інститут; Каліфорнійський технологічний інститут; Прінстонський університет; Університет Каліфорнії (Берклі); Єльський університет; Імперський коледж Лондона. Українські університети в рейтингу Times Higher Education: Сумський державний університет – 401-500 місце; Національний університет «Львівська політехніка» – 601-800 місце; Харківський національний університет радіоелектроніки – 1001-1200 місце; Львівський національний університет імені Івана Франка – 1201-1500 місце; Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» – 1201-1500 місце; Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» – 1201-1500 місце; Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара – 1201+ місце; Київський національний університет імені Тараса Шевченка – 1201+ місце; Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна – 1201+ місце; Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича – 1201+ місце. [see_also ids="507714"] Деякі українські університети покращили свої позиції в рейтингу, але російське повномасштабне вторгнення в Україну заважає нам прогресувати на повну силу. 

***

УПС! КНУ ім. Т.Шевченка на 8-у з 10 місць серед українських ВНЗ. Що тут не так? Це і моя alma mater. І чому  Сумський такий «крутий»?

Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Кирилиця

  Кирилиця — слов’янська абетка, створена на основі грецького письма в кінці IX – на початку X століття (учнями Кирила і Мефодія). Вона спочатку мала понад 40 знаків, з яких частина зникла в ході мовного розвитку. Давня кирилиця (X–XI ст.) Ось основні літери у класичному порядку з назвами: А – азъ (а) Б – буки (б) В – вѣдѣ (в) Г – глаголь (г) Д – добро (д) Е – єсть (є/е) Ж – живѣте (ж) Ѕ – ꙁѣло (дз/з) З – земля (з) И – и (і/и) І – і (і, ї) Ꙇ – ї (йотоване і) К – како (к) Л – люди (л) М – мыслите (м) Н – нашъ (н) О – онъ (о) П – покой (п) Р – рьци (р) С – слово (с) Т – твръдо (т) У – ук (у) Ф – фертъ (ф) Х – хѣръ (х) Ѡ – ѡт (о/ô) Ц – ци (ц) Ч – чрьвь (ч) Ш – ша (ш) Щ – шта (щ) Ъ – еръ (твердий знак, редукований голосний) Ы – ы (и, ижица) Ь – ерь (м’який знак, редукований голосний) Ѣ – ѣ (ять, звук між е та я/і) Ю – ю (ю) Ѧ – юс малий (ѧ, носове ę) Ѫ – юс великий (ѫ, носове ǫ) Ѩ – йотований юс малий Ѭ – йотований юс великий Ѯ – кси (кс) Ѱ ...
Докладніше

Пісня про Довбуша

  Гаєм, гаєм зелененьким ходить Довбуш молоденький Текст Гаєм, гаєм зелененьким 2 Ходить Довбуш молоденький. 2 Він на ніжку налягає, 2 Топірцем ся підпирає. 2 – За мнов, хлопці, за мнов свистом, 2 Припадає стежка листом. 2 Щоби бути не минути, 2 Та й до дівки завернути. 2 Через луки та потіки, 2 До Шефанової жінки. 2 – Добрий вечір, Шефанова, 2 Чи вечеря вже готова? 2 – Ой вечеря не готова, 2 Бо Штефана нема в дома. 2 Штефан пішов на роботу, 2 Повернеться у суботу. 2 – Ой чи будеш відкривати, 2 Чи самим ся добувати. 2 – В мене двері тесовії, [1] 2 В мене замки сталевії. 2 – Не поможут замки твої, 2 Як підложу плечі свої. 2 Довбуш почав налягати, 2 Стали двері ся ламати. 2 Довбуш двері відкриває, 2 Шефан з вікна вже стріляє. 2 Як уцілив в праве плече, 2 А з лівого кровця тече. 2 Умів добре поціляти, 2 Довбуш буде помирати. 2 – Ой ви, хлопці, ви молотці, 2 Беріть мене на топорці. 2 Беріть мене на топори, 2 Занесіть ня в Чорні гори. 2 Там родились батько й мати, 2 Там я буду спочивати...
Докладніше

Волинська трагедія

ВОЛИНЬ: ЗЕМЛЯ БЕЗ СПОКУЮ «Бандеровцы резали поляков!» — кричит очередной комментатор в TikTok, Twitter - X чи ще десь.  А теперь сядь, дихни. І слухай, що було до того, як хтось когось почав різати.  Бо коли обрізаєш історію до одного 1943 року — ти не аналізуєш, ти працюєш на Кремль. ХТО ЖИВ НА ВОЛИНІ? Волинь — це серце української землі.  Полісся, між Бугом і Случчю.  Там не було ні королівських замків, ні шляхетських маєтків. Там були хати.  Селяни. Русини. Малороси.  Українці.  Які жили на своїй землі з діда-прадіда. Але з 1921 року Волинь — це вже Польща. Не тому, що так історично, а тому, що Польща виграла радянсько-польську війну — і совєти подарували їй Західну Україну. Для розуміння   За польським переписом 1931 року, у Волинському воєводстві українці становили понад 68% населення, поляки — близько 17%, євреї — майже 10%, німці — 2%, чехи — 1,5%, інші (татари, вірмени, росіяни тощо) — 1,6% Але саме поляки контролювали адміністрацію, поліц...
Докладніше