Про відрахування з університету


Згадав як всередині 70-х минулого століття, коли був студентом КДУ ім.Т.Шевченка, мене ледве не відрахували з університету лише за те, що пройшов 22 травня від червоного корпусу університету до жовтого повз пам'ятник Т.Шевченку. Там мене побачив секретар комсомолу ф-ту кібернетики на прізвище Шевченко (Sic!) і "заклав". Мене включили в список на відрахування. Але світ не без добрих людей. Той список потрапив до рук заст. Держкомітету з питань освіти і т.п. Тетерука Івана Микитовича, який походив з одного села з моїм батьком. Він був налаштований проукраїнськи на скільки це було можливо за Щербицького (донька, принаймні молодша була вже російськомовною, на скільки я пам'ятаю). Після телефонної розмови з батьком (вони на той момент не були особисто знайомі) він викреслив мене зі списку на відрахування (4-й курс). Але мені сказали про це вже після закінченнія університету...А той Шевченко на Установчому З'їзді Руху в 1989 р. просував базу даних "Хто є хто в українському політикумі" (назва не точна). Розмовляв вже українською. Певне і зараз працює ще на ф-ті кібернетики КНУ ім.Т.Шевченка...І скільки таких безпринципних пристосуванців? Хіба можна з ними будувати незалежну українську Україну?

Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Кирилиця

  Кирилиця — слов’янська абетка, створена на основі грецького письма в кінці IX – на початку X століття (учнями Кирила і Мефодія). Вона спочатку мала понад 40 знаків, з яких частина зникла в ході мовного розвитку. Давня кирилиця (X–XI ст.) Ось основні літери у класичному порядку з назвами: А – азъ (а) Б – буки (б) В – вѣдѣ (в) Г – глаголь (г) Д – добро (д) Е – єсть (є/е) Ж – живѣте (ж) Ѕ – ꙁѣло (дз/з) З – земля (з) И – и (і/и) І – і (і, ї) Ꙇ – ї (йотоване і) К – како (к) Л – люди (л) М – мыслите (м) Н – нашъ (н) О – онъ (о) П – покой (п) Р – рьци (р) С – слово (с) Т – твръдо (т) У – ук (у) Ф – фертъ (ф) Х – хѣръ (х) Ѡ – ѡт (о/ô) Ц – ци (ц) Ч – чрьвь (ч) Ш – ша (ш) Щ – шта (щ) Ъ – еръ (твердий знак, редукований голосний) Ы – ы (и, ижица) Ь – ерь (м’який знак, редукований голосний) Ѣ – ѣ (ять, звук між е та я/і) Ю – ю (ю) Ѧ – юс малий (ѧ, носове ę) Ѫ – юс великий (ѫ, носове ǫ) Ѩ – йотований юс малий Ѭ – йотований юс великий Ѯ – кси (кс) Ѱ ...
Докладніше

Пісня про Довбуша

  Гаєм, гаєм зелененьким ходить Довбуш молоденький Текст Гаєм, гаєм зелененьким 2 Ходить Довбуш молоденький. 2 Він на ніжку налягає, 2 Топірцем ся підпирає. 2 – За мнов, хлопці, за мнов свистом, 2 Припадає стежка листом. 2 Щоби бути не минути, 2 Та й до дівки завернути. 2 Через луки та потіки, 2 До Шефанової жінки. 2 – Добрий вечір, Шефанова, 2 Чи вечеря вже готова? 2 – Ой вечеря не готова, 2 Бо Штефана нема в дома. 2 Штефан пішов на роботу, 2 Повернеться у суботу. 2 – Ой чи будеш відкривати, 2 Чи самим ся добувати. 2 – В мене двері тесовії, [1] 2 В мене замки сталевії. 2 – Не поможут замки твої, 2 Як підложу плечі свої. 2 Довбуш почав налягати, 2 Стали двері ся ламати. 2 Довбуш двері відкриває, 2 Шефан з вікна вже стріляє. 2 Як уцілив в праве плече, 2 А з лівого кровця тече. 2 Умів добре поціляти, 2 Довбуш буде помирати. 2 – Ой ви, хлопці, ви молотці, 2 Беріть мене на топорці. 2 Беріть мене на топори, 2 Занесіть ня в Чорні гори. 2 Там родились батько й мати, 2 Там я буду спочивати...
Докладніше

Волинська трагедія

ВОЛИНЬ: ЗЕМЛЯ БЕЗ СПОКУЮ «Бандеровцы резали поляков!» — кричит очередной комментатор в TikTok, Twitter - X чи ще десь.  А теперь сядь, дихни. І слухай, що було до того, як хтось когось почав різати.  Бо коли обрізаєш історію до одного 1943 року — ти не аналізуєш, ти працюєш на Кремль. ХТО ЖИВ НА ВОЛИНІ? Волинь — це серце української землі.  Полісся, між Бугом і Случчю.  Там не було ні королівських замків, ні шляхетських маєтків. Там були хати.  Селяни. Русини. Малороси.  Українці.  Які жили на своїй землі з діда-прадіда. Але з 1921 року Волинь — це вже Польща. Не тому, що так історично, а тому, що Польща виграла радянсько-польську війну — і совєти подарували їй Західну Україну. Для розуміння   За польським переписом 1931 року, у Волинському воєводстві українці становили понад 68% населення, поляки — близько 17%, євреї — майже 10%, німці — 2%, чехи — 1,5%, інші (татари, вірмени, росіяни тощо) — 1,6% Але саме поляки контролювали адміністрацію, поліц...
Докладніше